Пользователь
Опрос
| Оцените работу движка |
|
||
АртПол - Фестивальне містечко Будується фестивальне містечко. З'ясовуються останні подробиці, хоча спонтанної творчості, як завжди, буде. Визначаються останні майстерні, зокрема, додалися автентичний спів "Ой долино, долино, широка роздолино..." — до нас їде гурт чарівних бабусь з села Гавронщина, які пам'ятаються багатьом з Шешор'2004, танцювальна імпровізація "Місце для..." і барабанний майстер-клас від польського гурту WaDaDA. Починають створюватися об’єкти в просторі, і ми можемо відкрити імена їх авторів: Катерина Радченко, Олена Власюк, Маша Гончар, Володимир Кузнецов (Україна) та Андрій Бусел (Білорусь). Серед інших таємниць, що відкриваються напередодні, — ведучий Гриць Семенчук, до якого в два останні дні долучиться Павло Нечитайло, що також обіцяє познайомити публіку зі своїм спільним із Яною Шпачинською музичним проектом Zapaska. Від залізничного вокзалу Одеси на фестиваль ходитимуть маршрутні таксі №110, розклад руху — щогодини з 7:00 до 17:00. Ті, хто не бажатиме чекати, можуть скористатися будь-якою маршруткою, що їде на Лузанівку — від зупинки "Зерновий" автобуси до фестивалю ходитимуть кожні 15 хвилин. Велике прохання: оскільки основне джерело розповсюдження інформації про фестиваль — це наша розсилка, будь ласка, передайте інформацію всім друзям, знайомим і родичам, які хочуть приїхати на АртПоле, але поки не знають про це:) Нагадуємо також про чотири концерти АртПоля, що відбудуться протягом фестивалю на паралельних площадках в Нижньому селищі, Києві та Одесі. в Києві 15 липня о 21:00 в клубі "Бочка Хмільна" (Хмельницького 3Б/1) — концерт одного з найяскравіших учасників цьогорічного АртПоля — гурту Village Kollektiv (Польща). Вхід 50 грн. Village Kollektiv створили музиканти з відомих в Польщі і за її межами гуртів, як Kapela ze Wsi Warszawa, Masala, Swoja Droga. Village Kollektiv багато виступає в Польщі, зокрема, на великих фестивалях на зразок Heineken Open Air, за кордонами Польщі їх можна почути від Берліна і Лондона до Мехіко. Village Kollektiv першим в Польщі поєднав у своїй музиці електронні звуки з живим звучанням традиційних інструментів — колісної ліри, фідля, цимбал, і народним співом. На концертах Village Kollektiv брейкбіт, електро, даб, драм’н’бас органічно сплітаються з польськими і болгарськими піснями чи з горловим співом з Сибіру. в сонячному Закарпатті 15 липня по дорозі з Берліна до Чорного моря на фестиваль АртПоле Di Grine Kuzine (Німеччина) зупиниться в улюбленому Нижньому Селищі (Хустський район). На розігріві будуть грати дев’ять місцевих гудаків — Hudaki Village Band, які зараз готуються до фестивалю Sziget в Будапешті. "Селиська співаночка" в приміщенні сільського клубу розпочнеться о 20:00. Вхід — 20 грн. Надається можливість для проживання в наметовому містечку (мати з собою власний намет та комплектуючі), а також в сільських садибах. В Одесі 15 липня — вперше в Одесі Перкалаба, шалене гуцульське ска з Івано-Франківська. Концерт відбудеться в кафе "Гоголь у моря" (Дача Ковалевського, 2-а Набережна, 2-Б), початок о 20:00, квитки 60 грн. попередньо і 70 грн. в день концерту. 17 липня в Бернадацці (вул. Буніна, 15) — Fatima Spar & The Freedom Fries, початок о 21:00, вхід 100 грн., 250 грн., 350 грн. |
||
|
|
||
14.07 - 10.08.10 Ти Ілюзія в Я Галерея на Хорива, 49Б. Тераса Я Галерея продовжує ініціативу, що її розпочали учасники Групи Предметів, зробивши в рамках проекту Abstract Vision Test «вторгнення» в інсталяцію Тіберія Сільваші «Горизонт». Я Галерея і Тіберій Сільваші запропонували молодим художникам створити власну версію проекту в рамках вже існуючої інсталяції. Першою реалізовує свій задум фотограф Анна Войтенко - створює на місці бетонних стовпів ілюзію простору і всеприсутності за дзеркал. За словами самої художниці, для того щоб вижити у сучасному просторі, який стрімко звужується, «людина повинна втратити відчуття реального. Тоді відображення набуде відносної правди. І людина, отримавши солодку безкінечну перспективу для ока, перестане шукати вихід.» Безперечно, цей спокій - лише омана, ілюзія, сон, але тільки заспокоївшись на деякий час, ми зможемо відновити сили для подальшої боротьби, яка, в свою чергу, знищить ілюзію, і все розпочнеться знов, у підтвердження циклічної природи буття. |
||
|
|
||
14.07 - 10.08.10 Велике будівництво. Антон Логов, Микита Кравцов в Я Галерея на Хорива 49Б Неконтрольована забудова міста, «засмічення» публічного простору псевдосучасними конструкціями, винищення зелених насаджень - урбанізація «по-українськи» не залишає нашим дітям шансу насолодитися «найбільш-зеленим-в-Європі» та безперечно одним з найгарніших в світі містом Київ. Природно, що подібні процеси викликають творчу рефлексію художників. Слідом за проектом Тістола та Маценка «Нацпром», в якому деміфологізуються, зокрема українська архітектурна традиція, та учасниками групи Р.Е.П., які послідовно досліджують «євроремонтну» естетику свідомості, що по суті і є першопричиною вищезгаданих перетворень, свій погляд на проблему пропонують учасники програми «Генофонд» Антон Логов та Микита Кравцов. В проекті «Велике будівництво», що не позбавлений критичної інтенції, художники викривають трансформації міського середовища. Кравцов «вихоплює» ідіотичні деталі урбаністичного ландшафту: у фокусі - промовисті білборди «Київ - місто квітів» на фоні покинутої на півдорозі розбудови багатоповерхівок, які з початком рецесії примарами стирчать над столицею. Логов іронічно «обробляє» фарбами фотографії київських вулиць, «надстроює» на них не найприємнішу, проте цілком можливу у найближчому майбутньому реальність. Паралельно молоді художники створюють серію напів-абстрактних пейзажів, які радше є фіксацією емоційного стану сучасного міста, аніж його формальної візуальної оболонки. |
||
|
|
||
14.07 - 10.08.10 Що таке мистецтво? Станіслав Перфецький в Я Галерея на Хорива 49Б Станіслав Перфецький художник незвичайний, але не менш від того загадковий - небагато людей можуть похвалитися тим, що знають його в обличчя. Користуючись з цього, він послідовно вибудовує власну легенду - однофамілець героя роману Андруховича «Перверзія», стріт-артист, який порушує всі правила вуличного мистецтва і працює з галереями, художник, що «набиває» свої кмітливі трафарети на роботи колег. Останнім часом, у львівських мистецьких колах ходять чутки, що інтелектуал-анархіст Перфецький пише роман, і в це легко повірити, адже літературного таланту в ньому не менше ніж художнього - кожна з його робіт є до певної міри малою літературною формою, оповіданням, сентенцією. Чого в них більше - образу візуального чи вербального, можна буде оцінити вже на самій виставці «Що таке мистецтво?», на відкриття якої митець вже традиційно не з'явиться. |
||
|
|
||
Я ГАЛЕРЕЯ Павла гудімова 14.07 - 10.08.10 Забави дитячі. Андрій Гуменюк в Я Галерея на Волоській 55/57 Погляд на дитячий світ з точки зору митця і батька втілив у своєму проекті «Забави дитячі» львівський художник Андрій Гуменюк. Відліковою точкою роботи став досвід переосмислення власного життя, в процесі якого «подорослішання», за зізнанням автора, з ним так і не відбулося: «Згадую себе в 10 років - дитина. В 20 років - тим більш». На картинах художника діти не лише бавляться в дорослих - вони і є дорослі. Авторська техніка - поєднання лінориту з живописом - стирає межу між дитячим і дорослим світами. І це не парадокс: у карнавалі життя ці ролі - взаємозамінні. На фоні промислових пейзажів і запилених доріг помітно акцентовано знаки сучасного американізованого світу - Coca-Cola-подібні «штучні цінності», що прийшли на заміну старим ідеалам. «По природі концептуаліст та емпірик», Гуменюк бере на себе відповідальність за формування майбутнього покоління, проте усвідомлює, що захистити його «латами» старих цінностей неможливо. Ця драма батьківства формулюється художником у контексті природного чергування життєвих циклів. «Бо що таке життя? Це відрізок між смертю й смертю. І це робить життя забавою. Ми всі - діти. І ми всі - лише бавимося» - говорить Андрій Гуменюк. |
||
|
|
||
N - измерение с 25 июня по 31 июля Ludmila Bereznitska & Partner Gallery, Андреевский спуск, 2б Ludmila Bereznitska & Partner Gallery представляет второй проект группы UBIK (Ярослав Коломийчук, Максим Нименко, Денис Саливанов, Виктор Харкевич, Алина Якубенко) "N - измерение". На этот раз убиквисты превратят галерею в лабораторию по исследованию возможностей преобразования пространства. Эксперимент начнется 25 июня и будет длиться больше месяца. Участники группы поставили перед собой задачу решить несуществующее художественное уравнение. Для этого они проанализируют феномен восприятия - превратят его в схему и постепенно воссоздадут ее шаг за шагом. Весь проект состоит из пяти этапов, соответствующих пяти измерениям. Каждый из них имеет свои задачи. |
||
|
|
||
Выставка Глеба Вышеславского "Окна" Боттега, ул. Михайловская, 22б 02 по 18 июля, Пн-пт 10.00-20.00, сб- вс 11.00-18.00. Среди ассоциаций связанных с окном есть взгляд. Взгляд из помещения на улицу. Это устойчивое представление, которое у всех нас существует на уровне подсознания. Более того, даже слова «окно» и «глаз», как отмечают знатоки, происходит от одного корня. Итак, имеем два пространства – внутреннее и внешнее, а еще угол зрения – то есть почти все, что необходимо для творческого построения – картины, теории, стихотворения. Действительно, кто не любил в школе на скучном уроке, будто в забытьи, смотреть в окно? Однако, если глаз и окно действительно похожи, а сомнения этого у меня нет, то внутреннее и внешнее пространства следует понимать не как «помещение» и «улица», а как индивидуальный и внешний миры. А они, как известно, оба загадочны. Прежде всего мир внешний: чем он является «сам в себе», без наших прежних представлений о нем? Да и вообще, видим ли мы через окно нечто большее, чем собственные мысли, ожидания, привычки? Напрасно продолжать, все равно лучше Канта не написать. Не менее загадочным является мир «помещения», то есть мы сами для себя. Однако и об этом бесполезно писать - все равно лучше Фрейда или Юнга не выразишься. Тем не менее, несмотря на гениальные тексты философов, осталась у меня, как, кстати, и у каждого из Вас, возможность исследовать на собственном опыте, практикой собственных открытий соотношение внешнего и внутреннего. Ведь «угол зрения» у каждого свой. Именно он, то есть «угол зрения», на мой взгляд, является подарком Бога (или судьбы, или природы – на Ваш выбор). Когда-то давно, еще в студенческие годы была у меня игра – представлять взгляд в окна (глаза) наоборот. То есть за «свое пространство» брать внешнее, а интерьер воспринимать как «далекую улицу». Кажется, что именно тогда я проснулся как автор. Впечатления от тех экспериментов до сих пор присутствуют в моих картинах. Именно они положены в основу произведений на этой выставке. Глеб Вышеславский |
||
|
Популярное
» выставка» фустиваль
» выставка
» спектакль
» выставка
» фотовыставка
» выставка
» Экспозиция
» выставка
» выставка
Архивы
Июль 2010 (20)Июнь 2010 (7)
Май 2010 (7)
Апрель 2010 (3)
Март 2010 (4)
Февраль 2010 (6)
Январь 2010 (5)
Декабрь 2009 (3)
Ноябрь 2009 (8)
Октябрь 2009 (6)
Сентябрь 2009 (28)
Август 2009 (11)
Июль 2009 (8)
Май 2009 (1)
Апрель 2009 (4)
Декабрь 2008 (13)
Ноябрь 2008 (8)
Октябрь 2008 (3)
Май 2008 (3)
Апрель 2008 (14)
Март 2008 (9)